Весняний ранок. Йдуть до школи діти –
Школярики великі та малі.
Останній дзвоник, то ж в руках є квіти.
А діти ці, немов весна Землі…
Дзвінок востаннє нині пролунає
Для тих, хто вже сьогодні випускник.
А інших всіх зі школи відпускає,
Зробивши старшими усіх на цілий рік.
У них канікули, свобода-воля!
Чарівне літо, річка, море, ліс!
І ти тепер, як вітер серед поля,
Хоч прямо мчи, а хоч лети навскіс!
Останній день у школі! Чи ж не свято!
Попереду походи, ігри, сміх.
Книжок нових і радості багато,
Та різних інших небувалих втіх.
Свято останнього дзвоника – радісне й сумне водночас. Для першачків – це щастя ще непізнаваного смаку навчання та шкільної дружби, а для випускників – прощання з дитинством. Проте це завжди урочиста подія, яка цьогоріч пройшла в нашій школі у незвичному форматі гри-квесту. В ході гри випускники шукали дзвоник, щоб в кінці свята він урочисто пролунав для всіх школярів, як традиційний символ закінчення навчального року.
|
